приорюватися
ПРИО́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИОРА́ТИСЯ, орю́ся, оре́шся, док.
1. розм. Орючи, доходити до якогось місця.
Приорався Семен до межі, до бору (Сл. Б. Грінченка).
2. тільки недок. Пас. до прио́рювати.
Глибина оранки регулювалася спеціальними клинцями. Клинці, випадаючи із плуга, нерідко губилися і приорювались (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)