припечатаний
ПРИПЕЧА́ТАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до припеча́тати.
Розпотрошити перуку – одна мить. Припечатаний гербом пана сенатора лист зараз же виглянув на світ (Я. Качура);
* Образно. А насправді я .. покійник, у труну покладений, землею припечатаний! (Остап Вишня);
* У порівн. – Цей Крашівка мені не до вподоби: гордий якийсь... Не вклониться до ладу, не усміхнеться, немов у нього спина дубова, а губи печаттю припечатані (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)