приписка

ПРИПИ́СКА, и, ж.

1. Те, що дописане до якогось тексту, до раніше написаного.

Тільки що дістав картку д. Танчаковського з Вашою припискою (М. Коцюбинський);

А внизу була приписка: “Маю надію, що скоро побачу всіх вас і мого сина Юрка” (О. Донченко).

2. Свідомо завищені, неправдиві відомості щодо показників виробництва, виконання плану і т. ін.; перебільшення яких-небудь даних в офіційному документі.

Боротьба з приписками.

3. Те саме, що пропи́ска 1.

Заповнивши досить-таки довгу анкету для заведення першої в житті трудової книжки, Ганна залишила на приписку свій паспорт (В. Козаченко);

В порту своєї приписки вперше ошвартувалося новозбудоване швидкісне пасажирське судно “Іван Франко” (з газ.).

Значення в інших словниках

1. приписка — припи́ска іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. приписка — [приеписка] -ские, д. і м. -с'ц'і, р. мн. -сок  Орфоепічний словник української мови
3. приписка — -и, ж. 1》 Те, що дописане до якогось тексту, до раніш написаного. 2》 Перебільшення яких-небудь даних в офіційному документі. 3》 Те саме, що прописка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приписка — ПРИПИ́СКА (те, що дописане до якогось тексту, до раніше написаного), ПРИ́ПИС, ПОСТСКРИ́ПТУМ (до листа після підпису). Тільки що дістав картку д. Танчаковського з Вашою припискою (М.  Словник синонімів української мови
5. приписка — ПРИПИ́СКА, и, ж. 1. Те, що дописане до якогось тексту, до раніш написаного. Тільки що дістав картку д. Танчаковського з Вашою припискою (Коцюб., III, 1956, 407); Не дивно, що після всього написаного іноді зустрічались такі приписки: «Ким бути?...  Словник української мови в 11 томах