припнутий

ПРИПНУ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до припну́ти.

Юрко Мазур стояв, зіпершись на дуба, до якого був припнутий його кінь (Іван Ле);

І Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий, закручений, як змій, І притулив до уст двома його руками (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

До сіней була припнута повітка з широкими, плетеними з лози ворітьми (І. Нечуй-Левицький);

В мінометній роті Маковей аж підстрибував, припнутий біля телефону (О. Гончар);

// припну́то, безос. пред.

Не встигає Олена добігти до осокора, де припнуто коней. Вихором налітає Змій-Жеретій, хапає Олену, несе у височінь... (А. Шиян);

В черкесочки рукавчики назад закинуто І .. поли назад припнуто (Л. Первомайський);

// у знач. прикм.

Біля причалу самотньо стояли припнуті човни (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. припнутий — припну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. припнутий — див. прив'язаний  Словник синонімів Вусика
3. припнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до припнути. || припнуто, безос. присудк. сл. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. припнутий — ПРИПНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припну́ти. Юрко Мазур стояв, зіпершись на дуба, до якого був припнутий його кінь (Ле, Наливайко, 1957, 259); І Войський взяв тоді ловецький ріг крутий, На тасьмі припнутий, закручений, як змій...  Словник української мови в 11 томах