припрошування
ПРИПРО́ШУВАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. припро́шувати.
У припрошуванні активну участь брала його дружина, Галина Михайлівна (Ю. Шовкопляс);
На перший погляд, ця вечірка нічим не відрізнялася від тих, на яких Бронкові, теж під натиском настирливих припрошувань, доводилося вже бувати (Ірина Вільде);
Минулого століття припрошування до танцю являло собою порівняно складний ритуал, що його, аби не осоромитися, мусив додержувати кожен чоловік (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)