припрошування

ПРИПРО́ШУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. припро́шувати.

У припрошуванні активну участь брала його дружина, Галина Михайлівна (Шовк., Інженери, 1956. 280);

На перший погляд, ця вечірка нічим не відрізнялася від тих, на яких Бронкові, теж під натиском настирливих припрошувань, доводилося вже бувати (Вільде, Сестри.., 1958, 234);

Минулого століття припрошування до танцю являло собою порівняно складний ритуал, що його, аби не осоромитися, мусив додержувати кожен чоловік (Наука.., 2, 1971, 44).

Значення в інших словниках

1. припрошування — припро́шування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. припрошування — -я, с., розм. Дія за знач. припрошувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припрошування — ПРИПРО́ШУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. припро́шувати. У припрошуванні активну участь брала його дружина, Галина Михайлівна (Ю. Шовкопляс); На перший погляд, ця вечірка нічим не відрізнялася від тих, на яких Бронкові...  Словник української мови у 20 томах