припрошуватися
ПРИПРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИПРОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док., розм.
Просити в кого-небудь дозволу на щось.
Прийшов до свого села і припросився на ніч (Сл. Б. Грінченка);
Цілий ранок він никав по табору, шукав нагоди поговорити з Наливайком про нічну подію, а заодно – припроситися, щоб Наливайко взяв його цієї ночі на вилазку з табору (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)