припрошуватися
ПРИПРО́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИПРОСИ́ТИСЯ, ошу́ся, о́сишся, док., розм. Просити у кого-небудь дозволу на щось.
Прийшов до свого села і припросився на ніч (Сл. Гр.);
Цілий ранок він никав по табору, шукав нагоди поговорити з Наливайком про нічну подію, а заодно — припроситися, щоб Наливайко взяв його цієї ночі на вилазку з табору (Ле, Наливайко, 1957. 413).
Словник української мови (СУМ-11)