присвідчувати
ПРИСВІ́ДЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., що, діал.
1. Посвідчувати, засвідчувати.
2. Доводити, переконувати.
Присвідчиш ти мені, що мене любиш (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)ПРИСВІ́ДЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., що, діал.
1. Посвідчувати, засвідчувати.
2. Доводити, переконувати.
Присвідчиш ти мені, що мене любиш (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)