присвідчувати
ПРИСВІ́ДЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал.
1. Посвідчувати, засвідчувати.
2. Доводити, переконувати.
Присвідчиш ти мені, що мене любиш (Чуб., V, 1874, 137).
Словник української мови (СУМ-11)ПРИСВІ́ДЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСВІ́ДЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал.
1. Посвідчувати, засвідчувати.
2. Доводити, переконувати.
Присвідчиш ти мені, що мене любиш (Чуб., V, 1874, 137).
Словник української мови (СУМ-11)