присивілий

ПРИСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до приси́ві́ти.

Ще нижче опустив Діоген свою присивілу голову (І. Сенченко);

У нас, на човні, він – Василь Микитович Дума .. Присивілий. Лобатий. Вилицюватий (В. Логвиненко).

Значення в інших словниках

1. присивілий — приси́ві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. присивілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до присивіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. присивілий — ПРИСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до приси́ві́ти. Скряга.. вже немолодий козак з довгими, трохи присивілими вусами (Коч., І, 1956, 139); Ще нижче опустив Діоген свою присивілу голову (Сенч., Опов.  Словник української мови в 11 томах