присивілий

приси́вілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до присивіти.

Значення в інших словниках

1. присивілий — приси́ві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. присивілий — ПРИСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до приси́ві́ти. Ще нижче опустив Діоген свою присивілу голову (І. Сенченко); У нас, на човні, він – Василь Микитович Дума .. Присивілий. Лобатий. Вилицюватий (В. Логвиненко).  Словник української мови у 20 томах
3. присивілий — ПРИСИ́ВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до приси́ві́ти. Скряга.. вже немолодий козак з довгими, трохи присивілими вусами (Коч., І, 1956, 139); Ще нижче опустив Діоген свою присивілу голову (Сенч., Опов.  Словник української мови в 11 томах