присипати

ПРИСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. приси́плять; док.

1. що. Покривати тонким шаром чого-небудь сипкого; посипати.

Збивав я пальці й рани пилом, гарячим пилом присипав (В. Сосюра);

// безос.

– Сорочки у дьоготь не вмасти, а коли трохи борошном присипле – то нічого, можна обтрусити (О. Донченко);

* Образно. І тоді, як старість присипала снігом його волосся на голові, вона не насмілилась доторкнуться до чорних великих вусів (І. Нечуй-Левицький);

// Прикидати, прикривати чим-небудь сипким.

Я закрив ляду, натягав на неї зверху всякого мотлоху і навіть присипав трохи жужелицею (Л. Смілянський);

// Придушувати, привалювати чим-небудь сипким унаслідок обвалу, осипання тощо.

Один із Мендлевих закопів залляла вода, а другий завалився і присипав трьох робітників (І. Франко).

2. Спадати на землю, час від часу посилюючись (про дощ, сніг).

Цілу ніч дощ прав [коней], ще й тепер присипає (Панас Мирний).

ПРИСИПА́ТИ² див. присипля́ти.

ПРИСИ́ПАТИ див. присипа́ти¹.

Значення в інших словниках

1. присипати — приси́пати дієслово доконаного виду присипа́ти 1 дієслово недоконаного виду посипати; спадати на землю присипа́ти 2 дієслово недоконаного виду присипляти  Орфографічний словник української мови
2. присипати — див. присипати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. присипати — посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн. Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т. ін. Надягнувши траур і волосяниці, посипа́ли голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П.  Фразеологічний словник української мови
4. присипати — ПРИСИПЛЯ́ТИ (ПРИСИПА́ТИ рідше) (викликати сон у когось, примушувати спати когось), УСИПЛЯ́ТИ (ВСИПЛЯ́ТИ) розм.; УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ), ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИХУВАТИ (перев. колишучи). — Док.  Словник синонімів української мови
5. присипати — ПРИСИ́ПАТИ див. присипа́ти¹. ПРИСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. приси́плять; док. 1. перех. Покривати тонким шаром чого-небудь сипкого; посипати. Збивав я пальці й рани пилом, гарячим пилом присипав (Сос., Так ніхто..  Словник української мови в 11 томах
6. присипати — Присипати, -па́ю, -єш сов. в. присипати, -плю, -плеш, гл. Присыпать, присыпать. Хорошенько коровай бгають, сирцем присипають. Мет. 163.  Словник української мови Грінченка