Орфографічний словник української мови

присипати

приси́пати

дієслово доконаного виду

присипа́ти 1

дієслово недоконаного виду

посипати; спадати на землю

присипа́ти 2

дієслово недоконаного виду

присипляти

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. присипати — див. присипати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. присипати — ПРИСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. приси́плять; док. 1. що. Покривати тонким шаром чого-небудь сипкого; посипати. Збивав я пальці й рани пилом, гарячим пилом присипав (В. Сосюра); // безос.  Словник української мови у 20 томах
  3. присипати — посипа́ти (присипа́ти) / поси́пати (приси́пати) го́лову по́пелом, книжн. Вдаватися в тугу, в розпач, втрачати мужність, надію; картати себе, журитися і т. ін. Надягнувши траур і волосяниці, посипа́ли голову попелом бідні батьки і голосно кричали (П.  Фразеологічний словник української мови
  4. присипати — ПРИСИПЛЯ́ТИ (ПРИСИПА́ТИ рідше) (викликати сон у когось, примушувати спати когось), УСИПЛЯ́ТИ (ВСИПЛЯ́ТИ) розм.; УКОЛИ́СУВАТИ (ВКОЛИ́СУВАТИ), ПРИКОЛИ́СУВАТИ, ПРИКОЛИХУВАТИ (перев. колишучи). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. присипати — ПРИСИ́ПАТИ див. присипа́ти¹. ПРИСИПА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПРИСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. приси́плять; док. 1. перех. Покривати тонким шаром чого-небудь сипкого; посипати. Збивав я пальці й рани пилом, гарячим пилом присипав (Сос., Так ніхто..  Словник української мови в 11 томах
  6. присипати — Присипати, -па́ю, -єш сов. в. присипати, -плю, -плеш, гл. Присыпать, присыпать. Хорошенько коровай бгають, сирцем присипають. Мет. 163.  Словник української мови Грінченка