присмирнілий
ПРИСМИРНІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до присмирні́ти.
– Уляно, а ти вийдеш сьогодні? .. – майже пошепки питається Давид .. – Куди? – округлюються повні, одразу присмирнілі уста (М. Стельмах);
Гнат лізе в кошик, витяга звідти присмирнілу курку і грудочку масла (Григорій Тютюнник);
* Образно. Ніколи я не знав, що так люблю .. Понад Дніпром сріблисті верболози, Березу, що прозорі ронить сльози На тиху, присмирнілу мураву (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)