Словник української мови у 20 томах

присоромлювати

ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСОРО́МИТИ, млю, миш; мн. присоро́млять; док., кого.

Докоряючи комусь за що-небудь, примушувати його відчути сором, зніяковіння, збентеження і т. ін.

Данько полегшено зітхнув. Серафима Іванівна не присоромила його, хоча й учився, він найгірше з усіх учнів класу (Ю. Мокрієв).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. присоромлювати — присоро́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. присоромлювати — -юю, -юєш, недок., присоромити, -млю, -миш; мн. присоромлять; док., перех. Докоряючи комусь за що-небудь, примушувати його відчути сором, зніяковіння, збентеження і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. присоромлювати — СОРО́МИТИ (докоряти кому-небудь, викликаючи в нього почуття сорому, зніяковіння), ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, СТИДИ́ТИ, СТИДА́ТИ розм., СО́ВІСТИТИ розм., СТРАМИ́ТИ розм., СРАМИ́ТИ заст., УСТИДЖА́ТИ (ВСТИДЖА́ТИ) розм., УСТИДА́ТИ (ВСТИДА́ТИ) розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. присоромлювати — ПРИСОРО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИСОРО́МИТИ, млю, миш; мн. присоро́млять; док., перех. Докоряючи комусь за що-небудь, примушувати його відчути сором, зніяковіння, збентеження і т. ін. — Старий твій таким хазяїном у колгоспі став..  Словник української мови в 11 томах