приспорювати

ПРИСПО́РЮВАТИ, юю, юєш і ПРИСПОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСПО́РИТИ, рю́, ри́ш, док., діал.

1. що і без дод. Збільшувати.

– Якби ж не твоя мила, Я б тебе й не манила. Приспоряй, Боже, ночі На мої карі очі Часочків на п'ять – Милому спокою дать (з народної пісні);

– Боюсь, щоб сьогоднішній виступ від самого початку не приспорив нам ворогів (І. Франко).

2. Збільшуватися.

Зранку сніжок потроху почав падати, все прибільшуючи та приспоряючи (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. приспорювати — Побільшувати [VI,VII]  Словник з творів Івана Франка
2. приспорювати — приспо́рювати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
3. приспорювати — -юю, -юєш і приспоряти, -яю, -яєш, недок., приспорити, -рю, -риш, док., діал. 1》 перех. і без додатка.Збільшувати. 2》 неперех. Збільшуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приспорювати — ПРИСПО́РЮВАТИ, юю, юєш і ПРИСПОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИСПОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., діал. 1. перех. і без додатка. Збільшувати. — Якби ж не твоя мила, Я б тебе й не манила.  Словник української мови в 11 томах