пристава

ПРИСТА́ВА, и, ж., заст.

Наглядач.

Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. пристава — приста́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пристава — -и, ч., заст. Наглядач за роботами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пристава — Пристава, -ви м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.  Словник української мови Грінченка