пристава

приста́ва

-и, ч., заст.

Наглядач за роботами.

Значення в інших словниках

1. пристава — приста́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пристава — ПРИСТА́ВА, и, ж., заст. Наглядач. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. пристава — Пристава, -ви м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.  Словник української мови Грінченка