пристав
при́став
-а, ч.
1》 У дореволюційній Росії – начальник місцевої поліції.
Становий пристав — у дореволюційній Росії – начальник поліцейської дільниці в сільській місцевості.
Судовий пристав — у дореволюційній Росії – чиновник судового відомства, який виконував рішення суду.
2》 У Московській Русі – службова особа, що була приставлена до кого-, чого-небудь для нагляду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови