пристанути
ПРИСТА́НУТИ, ну, неш, док., розм.
1. Зупинитися на місці; припинити ходу.
Бадіка Танасій, що йшов позаду, пристанув на хвилину (Марко Черемшина);
Вартовий ще раз свиснув і пристанув під липою.., почав прикурювати люльку (Мирослав Ірчан).
2. перен. На мить перестати битися (про серце); завмерти.
Серце пристануло.
Словник української мови (СУМ-20)