Словник української мови в 11 томах

пристанути

ПРИСТА́НУТИ, ну, неш, док., розм.

1. Зупинитися на місці; припинити ходу.

Бадіка Танасій, що йшов позаду, пристанув на хвилину (Черемш., Тв., 1960, 99);

Вартовий ще раз свиснув і пристанув під липою.., почав прикурювати люльку (Ірчан, II, 1958, 87).

2. перен. На мить перестати битися (про серце); завмерти.

Серце пристануло,

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пристанути — приста́нути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пристанути — -ну, -неш, док., розм. 1》 Зупинитися на місці; припинити ходу. 2》 перен. На мить перестати битися (про серце); завмерти. Серце пристануло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пристанути — ПРИСТА́НУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Зупинитися на місці; припинити ходу. Бадіка Танасій, що йшов позаду, пристанув на хвилину (Марко Черемшина); Вартовий ще раз свиснув і пристанув під липою.., почав прикурювати люльку (Мирослав Ірчан). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах