пристанути
ПРИСТА́НУТИ, ну, неш, док., розм.
1. Зупинитися на місці; припинити ходу.
Бадіка Танасій, що йшов позаду, пристанув на хвилину (Черемш., Тв., 1960, 99);
Вартовий ще раз свиснув і пристанув під липою.., почав прикурювати люльку (Ірчан, II, 1958, 87).
2. перен. На мить перестати битися (про серце); завмерти.
Серце пристануло,
Словник української мови (СУМ-11)