Великий тлумачний словник сучасної мови

пристанути

приста́нути

-ну, -неш, док., розм.

1》 Зупинитися на місці; припинити ходу.

2》 перен. На мить перестати битися (про серце); завмерти. Серце пристануло.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пристанути — приста́нути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. пристанути — ПРИСТА́НУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Зупинитися на місці; припинити ходу. Бадіка Танасій, що йшов позаду, пристанув на хвилину (Марко Черемшина); Вартовий ще раз свиснув і пристанув під липою.., почав прикурювати люльку (Мирослав Ірчан). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. пристанути — ПРИСТА́НУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Зупинитися на місці; припинити ходу. Бадіка Танасій, що йшов позаду, пристанув на хвилину (Черемш., Тв., 1960, 99); Вартовий ще раз свиснув і пристанув під липою.., почав прикурювати люльку (Ірчан, II, 1958, 87).  Словник української мови в 11 томах