приструнник
ПРИСТРУ́ННИК, а, ч.
Дерев'яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач.
Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи та протерши пальцем голосник од пилу і перевіривши, чи не одстали приструнник та кобилка, повів [кобзар] по всіх дванадцяти струнах зразу (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)