приструнник

ПРИСТРУ́ННИК, а, ч. Дерев’яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач.

Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи та протерши пальцем голосник од пилу і перевіривши, чи не одстали приструнник та кобилка, повів [кобзар] по всіх дванадцяти струнах зразу (Бурл., О. Вересай, 1959, 64).

Значення в інших словниках

1. приструнник — пристру́нник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. приструнник — -а, ч. Дерев'яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приструнник — ПРИСТРУ́ННИК, а, ч. Дерев'яна дощечка на музичних струнних інструментах, якою закріплюють нижні кінці струн; струнотримач. Обмацавши ручку, спідняк та верхняк кобзи та протерши пальцем голосник од пилу і перевіривши...  Словник української мови у 20 томах
4. приструнник — Приструнник, -ка м. Въ струнномъ инструментѣ: мѣсто, гдѣ прикрѣплены и начинаются струны. КС. 1882. VIII. 282.  Словник української мови Грінченка