приструнок
ПРИ́СТРУНОК, нка, ч. Коротка струна в бандурі, кобзі і т. ін.
На певному етапі кобзарі.. стали чіпляти на кузові кобзи додаткові струни — приструнки (Знання.., 7, 1971, 21);
Дрібно-дрібно перебирають пальці струни. Передзвони приструнків немов повисають на гудінні басів (Мист., 1, 1961, 25);
Рука [кобзаря] торкнулася до басів, вони озвалися сумом, а приструнки повели мелодію (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 183);
*Образно. Творити хочу я.. Тесать, рубати, будувать. Охоти теслям додавать Тугими приструнками ямба (Рильський, II, 1960, 46).
Словник української мови (СУМ-11)