приструнок
ПРИ́СТРУНОК, нка, ч.
Коротка струна в бандурі, кобзі і т. ін.
На певному етапі кобзарі .. стали чіпляти на кузові кобзи додаткові струни – приструнки (з наук.-попул. літ.);
Дрібно-дрібно перебирають пальці струни. Передзвони приструнків немов повисають на гудінні басів (з наук. літ.);
Рука [кобзаря] торкнулася до басів, вони озвалися сумом, а приструнки повели мелодію (М. Стельмах);
* Образно. Творити хочу я .. Тесать, рубати, будувать. Охоти теслям додавать Тугими приструнками ямба (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)