притакування
ПРИТА́КУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. прита́кувати.
Із куп неписьменних слухачів почулися притакування, а далі окрики (І. Франко);
Коли гість поглядав на нього, він вставляв своє байдуже так, так! Чуючи це одноманітне притакування, Лупан переходив на розмову про щось інше (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)