притакування
ПРИТА́КУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прита́кувати.
Із куп неписьменних слухачів почулися притакування, а далі окрики (Фр., VII, 1951, 426);
Коли гість поглядав на нього, він вставляв своє байдуже так, так! Чуючи це одноманітне притакування, Лупан переходив на розмову про щось інше (Собко, Шлях.., 1948, 33).
Словник української мови (СУМ-11)