притужувати
ПРИТУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТУЖИ́ТИ, тужу́, ту́жиш, док., кого, що, фольк.
За народним повір'ям – надмірною тугою накликати на себе нещастя або викликати появу небіжчика.
– З таким тужливим поглядом на себе й справді можна собі притужить лихо, як притужують молодиці померших чоловіків, коли цьому правда (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)