притухаючий

ПРИТУХА́ЮЧИЙ, а, е.

Який притухає (див. притуха́ти¹).

Над головами тихо шелестіло верховіття дерев та десь далеко, як притухаюча гроза, двигтіли громи війни (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. притухаючий — ПРИТУХА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до притуха́ти¹. Над головами тихо шелестіло верховіття дерев та десь далеко, як притухаюча гроза, двигтіли громи війни (Ле, Клен. лист, 1960, 178).  Словник української мови в 11 томах