притьмарюватися
ПРИТЬМА́РЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРИТЬМА́РИТИСЯ, иться, док., рідко.
Ставати трохи темнішим або не дуже яскравим, світлим.
Та ось у новому місці щось моргнуло. Світло блискавки притьмарилось (М. Коцюбинський);
Степ наче похмурнів, барви на деревах зблідли, втратили свою принадність і красу, і сонце наче притьмарилось, похолоднішало (Г. Коцюба);
// Втрачати барвистість, блиск.
Минали дні, а дощів не було .. Зелень поступово притьмарювалась, де-не-де вже почали проступати на ній прибляклі, іржаві плями (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)