притьмити

ПРИТЬМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. притьмля́ть; док., кого, що, діал.

Притьмарити.

Жаль притьмив весь вид його, як дим Гіркий (І. Франко);

А ніч – мати чорна. Прикриє, притьмить і приголубить (Мирослав Ірчан).

Значення в інших словниках

1. притьмити — притьми́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. притьмити — -млю, -миш; мн. притьмлять; док., перех., діал. Притьмарити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притьмити — ПРИТЬМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. притьмля́ть; док., перех., діал. Притьмарити. А ніч — мати чорна. Прикриє, притьмить і приголубить (Ірчан, II, 1958, 70); Жаль притьмив весь вид його, як дим Гіркий (Фр., X, 1954, 200).  Словник української мови в 11 томах