Великий тлумачний словник сучасної мови

притьмити

притьми́ти

-млю, -миш; мн. притьмлять; док., перех., діал.

Притьмарити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. притьмити — притьми́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. притьмити — ПРИТЬМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. притьмля́ть; док., кого, що, діал. Притьмарити. Жаль притьмив весь вид його, як дим Гіркий (І. Франко); А ніч – мати чорна. Прикриє, притьмить і приголубить (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
  3. притьмити — ПРИТЬМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. притьмля́ть; док., перех., діал. Притьмарити. А ніч — мати чорна. Прикриє, притьмить і приголубить (Ірчан, II, 1958, 70); Жаль притьмив весь вид його, як дим Гіркий (Фр., X, 1954, 200).  Словник української мови в 11 томах