притьмитися
ПРИТЬМИ́ТИСЯ, ми́ться; мн. притьмля́ться; док., діал.
Притьмаритися.
Жовтий вогонь свічок притьмився в густому повітрі (М. Коцюбинський);
Величезний оберемок галуззя кинув черговий опришок до ватри. На секунду притьмився вогонь, а потім спалахнув (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)