притьмитися
ПРИТЬМИ́ТИСЯ, ми́ться; мн. притьмля́ться; док., діал. Притьмаритися.
Жовтий вогонь свічок притьмився в густому повітрі (Коцюб., II, 1955, 354);
Величезний оберемок галуззя кинув черговий опришок до ватри. На секунду притьмився вогонь, а потім спалахнув (Хотк., II, 1966, 153).
Словник української мови (СУМ-11)