приурочувати
ПРИУРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИУРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., що, до чого, рідко, на що, чому.
Навмисне влаштовувати збіг за часом однієї події з іншою.
Наближалось якесь свято. Заступник голови, він же рільник артілі, приурочив до нього вихідний день (І. Волошин);
// Влаштовувати, організовувати і т. ін. що-небудь з нагоди якоїсь знаменної події, свята тощо.
Завершення реконструкції київського вокзалу вирішили приурочити до Дня незалежності України (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)