прихапком
ПРИ́ХАПКОМ, присл., розм.
Те саме, що при́хапцем.
[Роман:] Я так міркую, що робота в селі прихапком: два-три місяці і вгору нікуди глянути; а прийде зима – сиди склавши руки (М. Кропивницький);
[Йосип (помовчав):] Сватав би вже швидше Килину. [Хвилимон:] Таке діло прихапком не коїться... (М. Кропивницький);
Тато виходить. Я веселішаю, прихапком беруся за книгу (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)