прихапком
ПРИ́ХАПКОМ, присл., розм. Те саме, що при́хапцем.
[Роман:] Я так міркую, що робота в селі прихапком: два-три місяці і вгору нікуди глянути; а прийде зима — сиди склавши руки (Кроп., II, 1958, 50);
[Йосип (помовчав):] Сватав би вже швидше Килину. [Xвилимон:] Таке діло прихапком не коїться… (Кроп., IV, 1959, 296);
Тато виходить. Я веселішаю, прихапком беруся за книгу (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 132).
Словник української мови (СУМ-11)