прицитькувати
ПРИЦИ́ТЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, док., розм.
Окриком примушувати кого-небудь замовкнути або забороняти йому робити щось.
Шалва застукотів у віконницю. Шамотня в будинку стихла .. У дворі на цепу кинувся собака. Його зразу хтось прицитькав (Ф. Бурлака).
Словник української мови (СУМ-20)