прицитькувати
ПРИЦИ́ТЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЦИ́ТЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Окриком примушувати кого-небудь замовкнути або забороняти йому робити щось.
Шалва застукотів у віконницю. Шамотня в будинку стихла.. У дворі на цепу кинувся собака. Його зразу хтось прицитькав (Бурл., М. Гонта, 1959, 125).
Словник української мови (СУМ-11)