причалапати

ПРИЧАЛА́ПАТИ, аю, аєш, розм.

Док. до чала́пати 2, 3.

– Він, як сова, – піддав другий [поранений], – при нашому світлі нічого не бачить: із своїм причалапав... (О. Гончар);

Мотрона, крадькома, озираючись навколо, причалапала до ліжка хворої (з газ.).

Значення в інших словниках

1. причалапати — причала́пати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. причалапати — -аю, -аєш, розм. Док. до чалапати 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причалапати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови
4. причалапати — ПРИЧАЛА́ПАТИ, аю, аєш, розм. Док. до чала́пати 2, 3. — Він, як сова, — піддав другий [поранений], — при нашому світлі нічого не бачить: із своїм причалапав… (Гончар, III, 1959, 160); Мотрона, крадькома, озираючись навколо, причалапала до ліжка хворої (Рад. Укр., 31.V 1963, 2).  Словник української мови в 11 томах
5. причалапати — Причалапати, -паю, -єш гл. Приплестись.  Словник української мови Грінченка