причепливо

ПРИЧЕ́ПЛИВО, рідко ПРИЧІ́ПЛИВО.

Присл. до приче́пливий, причі́пливий 1, 2.

Семен Григорович причепливо оглянув стіл, накритий досвідченим офіціантом (Л. Дмитерко);

Посміявшись, Степан Іванович заговорив про діла на будові, заговорив, за своїм звичаєм, гостро, я б навіть сказав, причепливо (С. Журахович);

Кочерга стояв, як завжди, на воротях і причіпливо оглядав човни, які здавали спортсмени (В. Собко);

– Ходім, я вам покажу мої квітки! – сказала Олеся сміливо й причепливо й трохи не потягла його за руку (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. причепливо — приче́пливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. причепливо — рідко причіпливо. Присл. до причепливий, причіпливий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причепливо — ПРИЧЕ́ПЛИВО, рідко ПРИЧІ́ПЛИВО. Присл. до приче́пливий, причі́пливий 1, 2. Семен Григорович причепливо оглянув стіл, накритий досвідченим офіціантом (Дмит.  Словник української мови в 11 томах