причитування

ПРИЧИ́ТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. причи́тувати і слова, які вимовляють, причитуючи.

І причитування женщин [жінок], і похоронні співи священиків, і шум потоку.., – все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Г. Хоткевич);

Далеко над вранішніми зарожевілими водами стелились материнські причитування (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. причитування — причи́тування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. причитування — -я, с. Дія за знач. причитувати і слова, що їх вимовляють, причитуючи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причитування — ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. причитування — ПРИЧИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. причи́тувати і слова, які вимовляють, причитуючи. І причитування женщин [жінок], і похоронні співи священиків, і шум потоку.., — все це творило незвичайну, неповториму картину звуків (Хотк.  Словник української мови в 11 томах