причілковий
ПРИЧІ́ЛКОВИЙ, а, е, розм.
Прикм. до причі́лок 1.
Гашіца потихеньку висовується з-під рядна, обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною... (М. Коцюбинський);
Хтось обережно постукався в шибку причілкового вікна (В. Логвиненко);
// Який прилягає до причілка, міститься біля причілка.
Біля причілкового осокора заворушилась невисока жіноча постать (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)