причілковий
ПРИЧІ́ЛКОВИЙ, а, е, розм. Прикм. до причі́лок 1.
Гашіца потихеньку висовується з-під рядна, обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною… (Коцюб., І, 1955, 247);
Хтось обережно постукався в шибку причілкового вікна (Логв., Давні рани, 1961, 93);
// Який прилягає до причілка, міститься біля причілка.
Біля причілкового осокора заворушилась невисока жіноча постать (Стельмах, Правда.., 1961, 51).
Словник української мови (СУМ-11)