1. Словник української мови в 11 томах

причілковий

ПРИЧІ́ЛКОВИЙ, а, е, розм. Прикм. до причі́лок 1.

Гашіца потихеньку висовується з-під рядна, обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною… (Коцюб., І, 1955, 247);

Хтось обережно постукався в шибку причілкового вікна (Логв., Давні рани, 1961, 93);

// Який прилягає до причілка, міститься біля причілка.

Біля причілкового осокора заворушилась невисока жіноча постать (Стельмах, Правда.., 1961, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. причілковий — причі́лковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. причілковий — -а, -е, розм. Прикм. до причілок 1). || Який прилягає до причілка, міститься біля причілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. причілковий — ПРИЧІ́ЛКОВИЙ, а, е, розм. Прикм. до причі́лок 1. Гашіца потихеньку висовується з-під рядна, обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною... (М. Коцюбинський); Хтось обережно постукався в шибку причілкового вікна (В. Словник української мови у 20 томах
  4. причілковий — Причі́лковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. причілковий — Причілковий, -а, -е Относящійся къ причілку. ХС. III. 56. Одчинила причілкове вікно. Левиц. Пов. 213. Молодий сідає на причілковій лаві. Грин. IІI. 541. Словник української мови Грінченка