причілковий
Причілковий, -а, -е
Относящійся къ причілку. ХС. III. 56. Одчинила причілкове вікно. Левиц. Пов. 213. Молодий сідає на причілковій лаві. Грин. IІI. 541.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причілковий — причі́лковий прикметник Орфографічний словник української мови
- причілковий — -а, -е, розм. Прикм. до причілок 1). || Який прилягає до причілка, міститься біля причілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причілковий — ПРИЧІ́ЛКОВИЙ, а, е, розм. Прикм. до причі́лок 1. Гашіца потихеньку висовується з-під рядна, обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною... (М. Коцюбинський); Хтось обережно постукався в шибку причілкового вікна (В. Словник української мови у 20 томах
- причілковий — Причі́лковий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- причілковий — ПРИЧІ́ЛКОВИЙ, а, е, розм. Прикм. до причі́лок 1. Гашіца потихеньку висовується з-під рядна, обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною… (Коцюб., І, 1955, 247); Хтось обережно постукався в шибку причілкового вікна (Логв. Словник української мови в 11 томах