причіп

ПРИ́ЧІП, чепа, ч., спец.

Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.).

Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червоноперий сосновий кругляк, свіжі дошки (Л. Первомайський);

Автомобільний причіп.

(1) На при́чепі – причеплений до чого-небудь (автомобіля, трактора і т. ін.).

Евакуатор із вантажівкою на причепі зірвався з крутого схилу (з газ.).

Значення в інших словниках

1. причіп — при́чіп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. причіп — -чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, якого причіплюють до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.). Вантажний причіп — причіп, призначений для перевезення вантажів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причіп — ПРИ́ЧІП, чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.). Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червоноперий сосновий кругляк, свіжі дошки (Перв., Материн..  Словник української мови в 11 томах