причіп

ПРИ́ЧІП, чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.).

Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червоноперий сосновий кругляк, свіжі дошки (Перв., Материн.. хліб, 1960, 140);

Автомобільний причіп.

Плуг (гарма́та і т. ін.) на при́чепі — плуг (гармата і т. ін.), причеплений до автомашини, трактора і т. ін.

Навантажені.. авто поспішали на захід, а звідти до переправи йшли нові — з гарматами на причепах (Петльов., Хотинці, 1949, 16);

А буде й такий час — поведе його дочка Стефанія трактора, а за трактором три жниварки на причепі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 355).

Значення в інших словниках

1. причіп — при́чіп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. причіп — -чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, якого причіплюють до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.). Вантажний причіп — причіп, призначений для перевезення вантажів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. причіп — ПРИ́ЧІП, чепа, ч., спец. Вантажний візок без мотора, який причіплюється до самохідних транспортних засобів (трактора, автомашини і т. ін.). Повз двір йшли машини з причепами, на машинах лежав червоноперий сосновий кругляк, свіжі дошки (Л.  Словник української мови у 20 томах